панірований
ПАНІРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до панірува́ти.
2. у знач. прикм. Обваляний у борошні або в мелених сухарях (про м’ясо, рибу і т. ін.).
З риби виготовляють натуральні, паніровані кускові і рублені півфабрикати (Технол. пригот. їжі, 1957, 39).
Словник української мови (СУМ-11)