паплюження
ПАПЛЮ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. паплю́жити.
Старий лікар розгорнув першу з газет. — Ні, не цю, — відхилила її місіс Ліліан, — у цій нічого не знайдете нового, крім паплюження вашого минулого (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 291).
Словник української мови (СУМ-11)