паплюжний

ПАПЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Яким паплюжать; непристойний, безсоромний.

— Коли я та почую про неї якесь паплюжне слово, — поліном по голові! (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 355).

Значення в інших словниках

1. паплюжний — паплю́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. паплюжний — -а, -е. Яким паплюжать; непристойний, безсоромний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паплюжний — ПАПЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Яким паплюжать; непристойний, безсоромний. Паплюжний напис.  Словник української мови у 20 томах
4. паплюжний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)...  Словник синонімів української мови