параван
ПАРАВА́Н¹, а, ч., діал. Ширма.
— Я сиділа коло хорої, що, ослонена параваном, дрімала (Коб., III, 1956, 200);
*Образно. Пару разів із-за рожевого туману чи паравана мигає перед нашими очима далеко не рожева дійсність (Фр., XVI, 1955, 363).
ПАРАВА́Н², а, ч., мор. Протимінний охоронець корабля, а також деякі його частини.
Словник української мови (СУМ-11)