парадно

ПАРА́ДНО. Присл. до пара́дний 2, 3.

Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (Козл., Весн. шум, 1952, 87);

Стіл у столовій парадно білів і на ньому, у високій кришталевій підставці, червоніли свіжі троянди (Коцюб., II, 1955, 298);

Основне приміщення клубу — великий зал для глядачів — оформлено парадно (Архіт. і буд., 1, 1955, 7).

Значення в інших словниках

1. парадно — пара́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. парадно — Присл. до парадний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парадно — ПАРА́ДНО. Присл. до пара́дний 2, 3. Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (П. Козланюк); Стіл у столовій парадно білів і на ньому, у високій кришталевій підставці, червоніли свіжі троянди (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. парадно — пара́дно урочисто, святково (ст): Він був парадно вбраний (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт