парадно

ПАРА́ДНО.

Присл. до пара́дний 2, 3.

Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (П. Козланюк);

Стіл у столовій парадно білів і на ньому, у високій кришталевій підставці, червоніли свіжі троянди (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. парадно — пара́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. парадно — Присл. до парадний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парадно — пара́дно урочисто, святково (ст): Він був парадно вбраний (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. парадно — ПАРА́ДНО. Присл. до пара́дний 2, 3. Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (Козл., Весн. шум, 1952, 87); Стіл у столовій парадно білів і на ньому, у високій кришталевій підставці, червоніли свіжі троянди (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах