паралізований

ПАРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до паралізува́ти.

— Мариню, — вигукнула Олена до наймички, відчуваючи, що їй теж паралізує шию. — Отець паралізований! (Вільде, Сестри.., 1958, 94);

Дівчина стояла приголомшена, паралізована його словами (Ткач, Арена, 1960, 162);

// паралізо́вано, безос. присудк. сл.

Скандал було паралізовано, й обід тривав в атмосфері зворушливого взаєморозуміння (Дмит., Розлука, 1957, 72).

2. у знач. прикм. Який перебуває в стані паралічу.

Батько їй [її] помер на сухоти, як вона ще дитиною була, мати.. була паралізована (Л. Укр., V, 1956, 387);

Вона сиділа просто на тротуарі коло розкладушки, на якій лежав її паралізований чоловік (Ю. Янов., II, 1954, 35);

// у знач. ім. паралізо́ваний, ного, ч.; паралізо́вана, ної, ж. Людина, що перебуває в стані паралічу.

Паралізований лежав до вечора, тільки очі ще живі дивилися (Ле, Міжгір’я, 1953, 504).

Значення в інших словниках

1. паралізований — паралізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. паралізований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до паралізувати. || паралізовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який перебуває в стані паралічу. || у знач. ім. паралізований, -ного, ч., паралізована, -ної, ж. Людина, що перебуває в стані паралічу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паралізований — ПАРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до паралізува́ти. – Мариню, – вигукнула Олена до наймички, відчуваючи, що їй теж паралізує шию. – Отець паралізований! (Ірина Вільде); Дівчина стояла приголомшена, паралізована його словами (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. паралізований — Паралізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)