Словник української мови в 11 томах

парапетик

ПАРАПЕ́ТИК, а, ч. Зменш. до парапе́т.

Дівчина вільно сіла на парапетик бульвару (Смолич, Світанок.., 1953, 165).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. парапетик — парапе́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. парапетик — ПАРАПЕ́ТИК, а, ч. Зменш. до парапе́т. Дівчина вільно сіла на парапетик бульвару (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах