парапет
ПАРАПЕ́Т, у, ч. Невисока огорожа моста, набережної, балкона і т. ін.
Старий відчинив двері, притримуючись за парапет біля сходів дерев’яного ганку (Грим., Кавалер.., 1955, 64);
Біля причалів стоїть тихий гамір, хлюпоче вода об гранітний парапет пірса (Кучер, Чорноморці, 1956, 485).
Словник української мови (СУМ-11)