парення
ПА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. па́рити¹.
— Кого зловлю, — велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти. — Ей, татку! Бійтеся бога! Не надто ви з тим паренням розмахуйтеся! (Фр., III, 1950, 269).
Словник української мови (СУМ-11)ПА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. па́рити¹.
— Кого зловлю, — велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти. — Ей, татку! Бійтеся бога! Не надто ви з тим паренням розмахуйтеся! (Фр., III, 1950, 269).
Словник української мови (СУМ-11)