парення

ПА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. па́рити¹.

— Кого зловлю, — велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти. — Ей, татку! Бійтеся бога! Не надто ви з тим паренням розмахуйтеся! (Фр., III, 1950, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парення — па́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. парення — -я, с. Дія за знач. парити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парення — ПА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. па́рити¹. – Кого зловлю, – велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти. – Ей, татку! Бійтеся бога! Не надто ви з тим паренням розмахуйтеся! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах