парення
ПА́РЕННЯ, я, с.
Дія за знач. па́рити¹.
– Кого зловлю, – велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти. – Ей, татку! Бійтеся бога! Не надто ви з тим паренням розмахуйтеся! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парення — па́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- парення — -я, с. Дія за знач. парити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парення — ПА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. па́рити¹. — Кого зловлю, — велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти. — Ей, татку! Бійтеся бога! Не надто ви з тим паренням розмахуйтеся! (Фр., III, 1950, 269). Словник української мови в 11 томах