парикмахер
ПАРИКМА́ХЕР, а, ч., розм. Те саме, що перука́р.
Товариство у мене виключно російське і по-італійськи, на жаль, не розмовляю, тільки як ходжу до міста або до парикмахера (Коцюб., III, 1956, 415);
Саїд запросив парикмахера і знищив місцями посивілу порость на обличчі (Ле, Міжгір’я, 1953, 323).
Словник української мови (СУМ-11)