паритися
ПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.
1. Бути підданим дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін.;
// Грітися, вигріватися чим-небудь теплим.
Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Мирний, II, 1954, 110).
2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари ( див. па́ра²1) в закритій посудині.
Овочі паряться.
3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні.
Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню… (Котл., І, 1952, 78);
В лазні ми з шофером парились самі (Ю. Янов., II, 1954, 8).
4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки.
Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Тют., Вир, 1964, 251);
// перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається.
[Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69);
Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони "можуть", змушувало їх паритися з рушницями (Кир., Вибр., 1960, 76).
5. Пас. до па́рити¹ 1-5.
Словник української мови (СУМ-11)