парити
ПАРИ́ТИ¹, рю, риш, недок.
1. перех. Піддавати дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін.
В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109);
Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив (Грим., Кавалер.., 1955, 210);
// розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.).
Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю (Укр.. присл.., 1955, 323);
Коли Нур’ялі йшов з дому,.. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332);
// Обпікати чим-небудь гарячим.
Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик (Март., Тв., 1954, 151);
// безос.
У Петра в голові помутилося; під саме тім’я мов хто гарячого жару насипав, пекло — парило… (Мирний, І, 1954, 358).
2. перех. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари.
Парити капусту.
3. перех. Винищувати парою, кип’ятком.
Парити блощиць.
4. перех. Хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні.
5. перех., перен., розм. Сікти, шмагати.
— Покиньте, хлопці, бідну бабу.. мучити. Пан сотник звелів було її парити до вечора, а я її помилую (Кв.-Осн., II, 1956, 187);
Бідного Єпташку почали так парити, що він увесь змокрів (Мик., II, 1957, 547).
6. неперех. Обдавати вологим теплом, спекою.
День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Вовчок, VI, 1956, 325);
Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч., III, 1956, 42);
// безос.
Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря (Мирний, III, 1954, 141);
Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Тют., Вир, 1964, 197).
◊ Па́рити парка́ — діяти з надзвичайною поспішністю, гарячністю.
Хлопці бігали, шукали [Настю], парили парка — як у воду впала (Вас., II, 1959, 194).
ПА́РИТИ², рю, риш, недок., перех. Залишати землю під паром ( див. пар¹).
Хто землю парить.., той за хлібом не шарить (Колг. Укр., 1, 1957, 12).
ПА́РИТИ, рю́, ри́ш, недок. Триматися, летіти в повітрі на нерухомо розпростертих крилах.
*Образно. Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Шевч., II, 1963, 423);
Мов орел, парив Каро у високому небі України (Рибак, Що сталося.., 1947, 26).
Словник української мови (СУМ-11)