парити
Парити, -рю, -риш
гл.
1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427.
2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном.
3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили. Грин. І. 32.
Словник української мови Грінченка