парити —
па́рити 1 дієслово недоконаного виду піддавати дії пари, кип'ятку; бити, хльостати віником; сікти, шмагати па́рити 2 дієслово недоконаного виду залишати землю під паром пари́ти дієслово недоконаного виду летіти
Орфографічний словник української мови
парити —
I -рю, -риш, недок. 1》 перех. Піддавати дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін. || розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). || Обпікати чим-небудь гарячим. || безос. 2》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парити —
ПА́РИТИ¹, рю, риш, недок. 1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою очищення, розм'якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (І. Франко); Годувати скотину доводилося майже самою соломою.
Словник української мови у 20 томах
парити —
па́рити 1. обробляти парою; обливати окропом (м, ср, ст) 2. кип'ятити (молоко)(м, ср, ст)||пражити 3. бити, лупцювати (ст): Хлопці, аматори боксу, парили себе по обличчях, аж гей (Загачевський)|| = валити
Лексикон львівський: поважно і на жарт
парити —
Ить, недок. 1. Набридати, дратувати. Виходить прекрасна вечірка. Навіть якщо «парить» музика (Єва). Проте деколи бачу, що моя поведінка його парить (А. Дністровий). ◇ Парити мозги — а) набридати розмовою. Хулі тут мозги парити? (А.
Словник сучасного українського сленгу
парити —
па́рити парка́. Діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково, нервуючи. — Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами,— додав Осінський… (І.
Фразеологічний словник української мови
парити —
ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
парити —
ПАРИ́ТИ¹, рю, риш, недок. 1. перех. Піддавати дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109); Годувати скотину доводилося майже самою соломою.
Словник української мови в 11 томах
парити —
Парити, -рю, -риш гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном.
Словник української мови Грінченка