парити
ПАРИ́ТИ¹, рю, риш, недок.
1. перех. Піддавати дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін.
В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109);
Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив (Грим., Кавалер.., 1955, 210);
// розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.).
Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю (Укр.. присл.., 1955, 323);
Коли Нур’ялі йшов з дому,.. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332);
// Обпікати чим-небудь гарячим.
Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик (Март., Тв., 1954, 151);
// безос.
У Петра в голові помутилося; під саме тім’я мов хто гарячого жару насипав, пекло — парило… (Мирний, І, 1954, 358).
2. перех. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари.
Парити капусту.
3. перех. Винищувати парою, кип’ятком.
Парити блощиць.
4. перех. Хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні.
5. перех., перен., розм. Сікти, шмагати.
— Покиньте, хлопці, бідну бабу.. мучити. Пан сотник звелів було її парити до вечора, а я її помилую (Кв.-Осн., II, 1956, 187);
Бідного Єпташку почали так парити, що він увесь змокрів (Мик., II, 1957, 547).
6. неперех. Обдавати вологим теплом, спекою.
День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Вовчок, VI, 1956, 325);
Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч., III, 1956, 42);
// безос.
Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря (Мирний, III, 1954, 141);
Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Тют., Вир, 1964, 197).
◊ Па́рити парка́ — діяти з надзвичайною поспішністю, гарячністю.
Хлопці бігали, шукали [Настю], парили парка — як у воду впала (Вас., II, 1959, 194).
ПА́РИТИ², рю, риш, недок., перех. Залишати землю під паром ( див. пар¹).
Хто землю парить.., той за хлібом не шарить (Колг. Укр., 1, 1957, 12).
ПА́РИТИ, рю́, ри́ш, недок. Триматися, летіти в повітрі на нерухомо розпростертих крилах.
*Образно. Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Шевч., II, 1963, 423);
Мов орел, парив Каро у високому небі України (Рибак, Що сталося.., 1947, 26).
Значення в інших словниках
- парити — па́рити 1 дієслово недоконаного виду піддавати дії пари, кип'ятку; бити, хльостати віником; сікти, шмагати па́рити 2 дієслово недоконаного виду залишати землю під паром пари́ти дієслово недоконаного виду летіти Орфографічний словник української мови
- парити — Розпарювати; (тіло) гріти, вигрівати; (чим гарячим) обпікати; (- сонце) пекти; (лозою) П. шмагати, сікти, шпарити. Словник синонімів Караванського
- парити — див. бити Словник синонімів Вусика
- парити — I -рю, -риш, недок. 1》 перех. Піддавати дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін. || розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). || Обпікати чим-небудь гарячим. || безос. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парити — Літати, летіти, вилітати, вилетіти, повилітати, відлітати, відлетіти, повідлітати, злітати, злетіти, позлітати, налітати, налетіти, поналітати, облітати, облетіти, пооблітати, перелітати, перелетіти, поперелітати, прилітати, прилетіти, поприлітати... Словник чужослів Павло Штепа
- парити — ПА́РИТИ¹, рю, риш, недок. 1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою очищення, розм'якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (І. Франко); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. Словник української мови у 20 томах
- парити — па́рити 1. обробляти парою; обливати окропом (м, ср, ст) 2. кип'ятити (молоко)(м, ср, ст)||пражити 3. бити, лупцювати (ст): Хлопці, аматори боксу, парили себе по обличчях, аж гей (Загачевський)|| = валити Лексикон львівський: поважно і на жарт
- парити — Ить, недок. 1. Набридати, дратувати. Виходить прекрасна вечірка. Навіть якщо «парить» музика (Єва). Проте деколи бачу, що моя поведінка його парить (А. Дністровий). ◇ Парити мозги — а) набридати розмовою. Хулі тут мозги парити? (А. Словник сучасного українського сленгу
- парити — па́рити парка́. Діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково, нервуючи. — Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами,— додав Осінський… (І. Фразеологічний словник української мови
- парити — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- парити — Па́рити, па́рю, па́риш, па́рять; пар, па́рмо, па́рте; па́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парити — Парити, -рю, -риш гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном. Словник української мови Грінченка