парити
ПА́РИТИ¹, рю, риш, недок.
1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою очищення, розм'якшення і т. ін.
В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (І. Франко);
Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив (Я. Гримайло);
// розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.).
Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю (прислів'я);
Коли Нур'ялі йшов з дому, .. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді (З. Тулуб);
// Обпікати чим-небудь гарячим.
Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик (Л. Мартович);
// безос.
У Петра в голові помутилося; під саме тім'я мов хто гарячого жару насипав, пекло – парило... (Панас Мирний).
2. що. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари.
Парити капусту.
3. що. Винищувати парою, кип'ятком.
Парити блощиць.
4. що. Бити, хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні.
Парити березовим віником.
5. кого, перен., розм. Сікти, шмагати.
– Покиньте, хлопці, бідну бабу .. мучити. Пан сотник звелів було її парити до вечора, а я її помилую (Г. Квітка-Основ'яненко);
Бідного Єпташку почали так парити, що він увесь змокрів (І. Микитенко).
6. кого, що. Обдавати вологим теплом, спекою.
День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Марко Вовчок);
Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (О. Донченко);
// безос.
Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря (Панас Мирний);
Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник).
◇ Грі́ти (па́рити) / нагрі́ти чу́ба (рідше чупри́ну, ло́ба) див. грі́ти;
(1) Па́рити парка́ – діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково, нервуючи.
– Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами, – додав Осінський... (І. Нечуй-Левицький);
Хлопці бігали, шукали [Настю], парили парка – як у воду впала. Ні її, ні Соні (С. Васильченко).
ПА́РИТИ², рю, риш, недок., що.
Залишати землю під паром (див. пар¹).
Хто землю парить.., той за хлібом не шарить (з наук. літ.).
ПАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок.
Триматися, летіти в повітрі на нерухомо розпростертих крилах.
Орел парить під хмарами;
* Образно. Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Т. Шевченко);
Мов орел, парив Каро у високому небі України (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- парити — па́рити 1 дієслово недоконаного виду піддавати дії пари, кип'ятку; бити, хльостати віником; сікти, шмагати па́рити 2 дієслово недоконаного виду залишати землю під паром пари́ти дієслово недоконаного виду летіти Орфографічний словник української мови
- парити — Розпарювати; (тіло) гріти, вигрівати; (чим гарячим) обпікати; (- сонце) пекти; (лозою) П. шмагати, сікти, шпарити. Словник синонімів Караванського
- парити — див. бити Словник синонімів Вусика
- парити — I -рю, -риш, недок. 1》 перех. Піддавати дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін. || розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). || Обпікати чим-небудь гарячим. || безос. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парити — Літати, летіти, вилітати, вилетіти, повилітати, відлітати, відлетіти, повідлітати, злітати, злетіти, позлітати, налітати, налетіти, поналітати, облітати, облетіти, пооблітати, перелітати, перелетіти, поперелітати, прилітати, прилетіти, поприлітати... Словник чужослів Павло Штепа
- парити — па́рити 1. обробляти парою; обливати окропом (м, ср, ст) 2. кип'ятити (молоко)(м, ср, ст)||пражити 3. бити, лупцювати (ст): Хлопці, аматори боксу, парили себе по обличчях, аж гей (Загачевський)|| = валити Лексикон львівський: поважно і на жарт
- парити — Ить, недок. 1. Набридати, дратувати. Виходить прекрасна вечірка. Навіть якщо «парить» музика (Єва). Проте деколи бачу, що моя поведінка його парить (А. Дністровий). ◇ Парити мозги — а) набридати розмовою. Хулі тут мозги парити? (А. Словник сучасного українського сленгу
- парити — па́рити парка́. Діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково, нервуючи. — Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами,— додав Осінський… (І. Фразеологічний словник української мови
- парити — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- парити — Па́рити, па́рю, па́риш, па́рять; пар, па́рмо, па́рте; па́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парити — ПАРИ́ТИ¹, рю, риш, недок. 1. перех. Піддавати дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. Словник української мови в 11 томах
- парити — Парити, -рю, -риш гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном. Словник української мови Грінченка