парити

Літати, летіти, вилітати, вилетіти, повилітати, відлітати, відлетіти, повідлітати, злітати, злетіти, позлітати, налітати, налетіти, поналітати, облітати, облетіти, пооблітати, перелітати, перелетіти, поперелітати, прилітати, прилетіти, поприлітати, пролітати, пролетіти, попролітати, улітати, улетіти, повлітати, ширяти, ширнути, поширяти, виширяти, виширити, виширнути, повиширяти, зіширяти, зіширити, зіширнути, проширяти.проширнути, шугати, шугнути, шугонути, вишугувати, вишугати, вишугнути, повишугати, зішугати, зішугнути, позішугати, пошугати, прошугати, прошугнути, див. понестися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

парити — па́рити 1 дієслово недоконаного виду піддавати дії пари, кип'ятку; бити, хльостати віником; сікти, шмагати па́рити 2 дієслово недоконаного виду залишати землю під паром пари́ти дієслово недоконаного виду летіти Орфографічний словник української мови
парити — Розпарювати; (тіло) гріти, вигрівати; (чим гарячим) обпікати; (- сонце) пекти; (лозою) П. шмагати, сікти, шпарити. Словник синонімів Караванського
парити — див. бити Словник синонімів Вусика
парити — I -рю, -риш, недок. 1》 перех. Піддавати дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін. || розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). || Обпікати чим-небудь гарячим. || безос. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
парити — ПА́РИТИ¹, рю, риш, недок. 1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою очищення, розм'якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (І. Франко); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. Словник української мови у 20 томах
парити — па́рити 1. обробляти парою; обливати окропом (м, ср, ст) 2. кип'ятити (молоко)(м, ср, ст)||пражити 3. бити, лупцювати (ст): Хлопці, аматори боксу, парили себе по обличчях, аж гей (Загачевський)|| = валити Лексикон львівський: поважно і на жарт
парити — Ить, недок. 1. Набридати, дратувати. Виходить прекрасна вечірка. Навіть якщо «парить» музика (Єва). Проте деколи бачу, що моя поведінка його парить (А. Дністровий). ◇ Парити мозги — а) набридати розмовою. Хулі тут мозги парити? (А. Словник сучасного українського сленгу
парити — па́рити парка́. Діяти з надзвичайною поспішністю, гарячково, нервуючи. — Скажений! Парка парить, швендяє, аж попару не знайде, чогось товчеться, ще й ображає шляхту докорами,— додав Осінський… (І. Фразеологічний словник української мови
парити — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
парити — Па́рити, па́рю, па́риш, па́рять; пар, па́рмо, па́рте; па́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
парити — ПАРИ́ТИ¹, рю, риш, недок. 1. перех. Піддавати дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. Словник української мови в 11 томах
парити — Парити, -рю, -риш гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном. Словник української мови Грінченка