парниковий

ПАРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до парни́к.

При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (Колг. енц., II, 1956, 234);

Внизу в дворику, навкруги замерзлих та засипаних снігом грядок та парникових рам, шпарко сновигали наші приятелі (Досв., Вибр., 1959, 154);

// Признач. для парника.

Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Довж., І, 1958, 412);

// Вирощений у парнику.

Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (Шиян, Переможці, 1950, 237).

Значення в інших словниках

1. парниковий — парнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. парниковий — -а, -е. Прикм. до парник. || Признач. для парника. || Вирощений у парнику. Парникова сівалка — машина для висівання однозерного насіння, а також для рядкової сівби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парниковий — ПАРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до парни́к. При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах