паровичок

ПАРОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до парови́к.

Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика. Зодяг сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами.. — і зачмихав благенький паровичок, скорився (Тют., Вир, 1964, 80);

— Давай, — махнув рукавичкою Григорій Григорович молодший, і паровичок рушив, корячись його хазяйській руці (Ю. Янов., II, 1954, 110).

Значення в інших словниках

1. паровичок — паровичо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. паровичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до паровик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паровичок — ПАРОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до парови́к. Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика. Зодяг сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами ..  Словник української мови у 20 томах