партизанка

ПАРТИЗА́НКА, и, ж. Жін. до партиза́н.

Він підходить до підводи із встановленим на ній кулеметом, біля якого порається партизанка-кулеметниця (Ю. Янов., І, 1954, 239).

Значення в інших словниках

1. партизанка — партиза́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. партизанка — -и. Жін. до партизан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. партизанка — ПАРТИЗА́НКА, и, ж. 1. Жін. до партиза́н. Він підходить до підводи із встановленим на ній кулеметом, біля якого порається партизанка-кулеметниця (Ю. Яновський); Носи, моя дитинко, Та вдячно згадуй файну партизанку, Як би сестрицю, вечором і зранку.  Словник української мови у 20 томах
4. партизанка — партиза́нка військ. визвольний збройний рух Української повстанської армії (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт