партизанщина
ПАРТИЗА́НЩИНА, и, ж.
1. Партизанська боротьба (як стихійна, неорганізована боротьба на протилежність організованим діям регулярної армії).
З’їзд ВКП(б) [VIII] ідейно розбив так звану "військову опозицію", яка відстоювала дуже небезпечні для Червоної Армії пережитки партизанщини (Іст. УРСР, II, 1957, 150).
2. перен. Дії, поведінка, що характеризуються неорганізованістю, відсутністю дисципліни, анархізмом.
— В архітектурі партизанщини ми не допустимо, — авторитетно заявив Кукулик (Загреб., День.., 1964, 74).
Словник української мови (СУМ-11)