партосередок

ПАРТОСЕРЕ́ДОК, дку, ч., іст. Назва первинної партійної організації до 1934 р.; партійний осередок.

Збори відкрив Моржньов, член бюро партосередку (Бойч., Молодість, 1949, 24);

// Засідання такої організації.

— Незабаром звіт про мою роботу на партосередку. Підготуватись треба (Донч., І, 1956, 83).

Значення в інших словниках

1. партосередок — партосере́док іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. партосередок — Партосере́док, -ре́дку; -ре́дки, -дків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)