партосередок
ПАРТОСЕРЕ́ДОК, дку, ч., іст. Назва первинної партійної організації до 1934 р.; партійний осередок.
Збори відкрив Моржньов, член бюро партосередку (Бойч., Молодість, 1949, 24);
// Засідання такої організації.
— Незабаром звіт про мою роботу на партосередку. Підготуватись треба (Донч., І, 1956, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партосередок — партосере́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- партосередок — Партосере́док, -ре́дку; -ре́дки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)