партпрацівник
ПАРТПРАЦІВНИ́К, а́, ч. Працівник партійних органів; партійний працівник.
На шахти, заводи на вісім годин Спішать журналіст і конструктор машин. Геолог, механік і партпрацівник (С. Ол., Вибр., 1959, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партпрацівник — партпрацівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови