парубень
ПА́РУБЕНЬ, бня, ч., спец. Половина нетовстої, розпиляної вздовж колоди або її замінника, що застосовується для обладнання стінок парників і теплиць.
У приміських радгоспах і колгоспах парникові парубні роблять з бетону та інших довговічних матеріалів (Овоч., 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)