Словник української мови в 11 томах

парубень

ПА́РУБЕНЬ, бня, ч., спец. Половина нетовстої, розпиляної вздовж колоди або її замінника, що застосовується для обладнання стінок парників і теплиць.

У приміських радгоспах і колгоспах парникові парубні роблять з бетону та інших довговічних матеріалів (Овоч., 1956, 152).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. парубень — па́рубень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. парубень — -бня, ч., спец. Половина нетовстої, розпиляної вздовж колоди або її замінника, що застосовується для обладнання стінок парників і теплиць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парубень — ПА́РУБЕНЬ, бня, ч., спец. Половина нетовстої, розпиляної вздовж колоди або її замінника, що застосовується для обладнання стінок парників і теплиць. Парникові парубні роблять з бетону та інших довговічних матеріалів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах