Значення в інших словниках
-
парх —
«жид»[ IV, 492] (з поль. арґот. parch «жид», первісно «короста, шолуди») [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
-
парх —
парх іменник чоловічого роду струп, рубець від хвороби шкіри розм., частіше вживається у множині
Орфографічний словник української мови
-
парх —
ПАРХ див. па́рхи.
Словник української мови у 20 томах
-
парх —
парх знев. єврей (ст)|| = бібер
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
парх —
Парх, -ха м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. І. 33. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка