пасивний

ПАСИ́ВНИЙ, а, е.

1. Неенергійний, бездіяльний, байдужий до оточуючої дійсності.

Ці пани були якісь пасивні й байдужі до тих тогочасних справ (Н.-Лев., І, 1956, 621);

Драгоманов ніколи не займав позиції пасивного спостерігача. Він завжди знаходився у вирі подій (Укр. літ. критика.., 1959, 203);

// Позбавлений активної, діяльної основи.

Моя любов більш активної, ніж пасивної натури (Л. Укр., V, 1956, 137);

На зміну дещо пасивним музичним образам пісень минулої епохи у піснях пролетарського періоду з’являються активні, закличні інтонації (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 28);

// Зумовлений діяльністю, активністю або впливом кого-небудь іншого.

Треба тут додати чогось більше резоннішого, ніж уговори матері, та пасивної з боку її згоди (Мирний, V, 1955, 424);

Таня брала в розмові пасивну участь. Вона тільки відповідала, нічого сама не запитуючи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 351).

∆ Паси́вне ви́борче пра́во, політ. — право громадян бути обраними до представницьких органів держави.

2. фін. Стос. до пасиву (у 2 знач.).

Пасивні банківські операції.

∆ Паси́вний бала́нс див. бала́нс.

3. лінгв. Стос. до пасиву (у 3 знач.).

Пасивні дієприкметники показують дієслівну ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета чи особи (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 330);

// В якому вжито пасив (у 3 знач.).

Пасивним зворотом мови називається речення, в якому присудок виражений пасивним дієприкметником з непрямим додатком в орудному відмінку (Грам. укр. мови, II, 1957, 40).

Паси́вний стан — те саме, що паси́в 3.

Значення в інших словниках

1. пасивний — (який не активний до чогось) неактивний, недіяльний, бездіяльний, книжн. інертний, (поводиться апатично) сонний.  Словник синонімів Полюги
2. пасивний — паси́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. пасивний — Не АКТИВНИЙ, не ЕНЕРГІЙНИЙ, БЕЗДІЯЛЬНИЙ, ІНЕРТНИЙ, БАЙДУЖИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. пасивний — -а, -е. 1》 Неенергійний, неактивний, інертний, млявий, бездіяльний, байдужий до навколишньої дійсності. || Позбавлений активної, діяльної основи. || Зумовлений діяльністю, активністю або впливом кого-небудь іншого. Пасивне виборче право політ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пасивний — Безчинний, нечинний, недіяльний, бездіяльний, нерухомий, байдужий, ледачий, гниляк, див. депресивний, песимістичний  Словник чужослів Павло Штепа
6. пасивний — ПАСИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Неенергійний, бездіяльний, інертний; протилежне активний (у 1 знач.). Ці пани були якісь пасивні й байдужі до тих тогочасних справ (І. Нечуй-Левицький); Драгоманов ніколи не займав позиції пасивного спостерігача.  Словник української мови у 20 томах
7. пасивний — ПАСИ́ВНИЙ (байдужий до навколишньої дійсності), НЕАКТИ́ВНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, НЕДІЯ́ЛЬНИЙ (який не прагне до діяльності); ІНЕ́РТНИЙ, БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ (який не виявляє ініціативи); НЕЕНЕРГІ́ЙНИЙ, СО́ННИЙ (позбавлений енергії).  Словник синонімів української мови
8. пасивний — Паси́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)