паслін

ПАСЛІ́Н, льо́ну, ч.

1. Дикоростуча трав’яниста або чагарникова рослина родини пасльонових.

Фіолетовий паслін звісив над нею свої ягідки (Коцюб., II, 1955, 265);

Берег заріс кущами верболозу і пасльоном (Коп., Як вони.., 1948, 59).

2. Те саме, що пасльо́нові ( див. пасльо́новий 2).

Значення в інших словниках

1. паслін — паслі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. паслін — -льону, ч. 1》 Дикоростуча трав'яниста або чагарникова рослина родини пасльонових. 2》 Те саме, що пасльонові (див. пасльоновий 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паслін — ПАСЛІ́Н, льо́ну, ч. 1. Дикоростуча трав'яниста або чагарникова рослина родини пасльонових. Фіолетовий паслін звісив над нею свої ягідки (М. Коцюбинський); Берег заріс кущами верболозу і пасльоном (О. Копиленко). 2. Те саме, що пасльо́нові (див.  Словник української мови у 20 томах
4. паслін — як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ з пасльо́ну, зі сл. виска́кувати, виліта́ти і т. ін., жарт. Раптово, несподівано, недоречно і т. ін. Відчиняються з гуркотом двері, з яких пробкою вилітає Круть. ..Мов Марко з пасльону… (О. Підсуха).  Фразеологічний словник української мови
5. паслін — Паслі́н, -льо́ну; -льо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. паслін — Паслін, пасльон, -льону м. 1) раст. а) Solanum nigrum L. Вх. Пч. І. 13. Маркев. 166. Забудь ласощі: паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. № 5674. б) — жовтий. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 134. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.  Словник української мови Грінченка