пастирський
ПА́СТИРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до па́стир.
Всім пастирським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув [до пана] далекоглядний отець Варлам (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 300);
// Належний пастирю.
В буді під коршмою лежав лютий, пастирський пес (Фр., VІІІ, 1952, 221);
// Власт. пастирю.
[Лука:] А ви, отче, досить оригінально розумієте свій пастирський обов’язок (Галан, І, 1960, 465).
Словник української мови (СУМ-11)