патинки
ПАТИ́НКИ, ів, мн. (одн. пати́нок, нка, ч.), заст. Туфлі без закаблуків у деяких східних народів.
Тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам’яних сходах (Коцюб., І, 1955, 395);
Старі й молоді в пейсах, в довгих лапсердаках, в патинках обліпили гарбу з гноєм, везуть, спітнілі (Вас., Незібр. тв., 1941, 217).
Словник української мови (СУМ-11)