патинки
ПАТИ́НКИ, ів, мн. (одн. пати́нок, нка, ч.), заст.
Туфлі без закаблуків у деяких східних народів.
Тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам'яних сходах (М. Коцюбинський);
Старі й молоді в пейсах, в довгих лапсердаках, в патинках обліпили гарбу з гноєм, везуть, спітнілі (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)