патогенетичний

ПАТОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до патогене́з і патогене́зис.

Організм володіє такими функціями, такими динамічними реакціями, які приводять до норми його рівновагу, порушену патогенетичними факторами (Мед. ж., XXIII, 1, 1953, 18).

2. Заснований на патогенезі (у 2 знач.).

Лікування може бути патогенетичним. Таке лікування не усуває причину захворювання, але сприяє відновленню порушених процесів в організмі (Заг. догляд за хворими, 1957, 158).

Значення в інших словниках

1. патогенетичний — патогенети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. патогенетичний — -а, -е. 1》 Прикм. до патогенез і патогенезис. 2》 Заснований на патогенезі (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. патогенетичний — ПАТОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до патогене́з і патогене́зис. Організм володіє такими функціями, такими динамічними реакціями, які приводять до норми його рівновагу, порушену патогенетичними факторами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах