патрати
ПА́ТРАТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. Очищати від нутрощів, потрухів; потрошити.
[Мартин:] Поклич панночку. Де вона? [Омелько:] Порося патрають (К.-Карий, І, 1960, 350);
— Де ж твоя риба..? Хоч би вже казав швидше, то, може б, гуртом усі йшли та патрали (Збан., Мор. чайка, 1959, 26);
// перен., розм. Оперувати внутрішні органи; анатомувати кого-небудь.
— Не знаю, яка я. А ви [хірург] так виглядаєте, неначе не мене, а вас цілу ніч патрали… (Шовк., Людина..,1962, 196);
// перен., розм. Спорожняти з метою грабежу і т. ін.
Криштоф дав наказ не патрати замка Януша Острозького (Ле, Наливайко, 1957, 47).
2. Очищати від пір’я; скубти.
Навідалася й тітка Майстриха. Саме вона курча патрала, то так із курчам і в клуню увійшла (Хотк., І, 1966, 77);
— Скуби, Марку, і в окріп, — порадив Тимко.. Марко швидко прийнявся патрати курей (Тют., Вир, 1964, 18).
Словник української мови (СУМ-11)