Словник української мови в 11 томах

патриціат

ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи.

Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі].. можуть бути зведені до двох основних таборів, які різко протистояли один одному: міської аристократії і міських низів, або, користуючись термінологією європейського середньовіччя, — патриціату і плебейства (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. патриціат — патриціа́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. патриціат — -у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патриціат — ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі] ..  Словник української мови у 20 томах
  4. патриціат — патриціа́т (від лат. patriciatus – звання патриція) найзаможніша, привілейована частина населення середньовічних міст Західної Європи (купці, лихварі, багаті власники будинків та міської землі), правляча верхівка міста.  Словник іншомовних слів Мельничука