патриціат
ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи.
Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі].. можуть бути зведені до двох основних таборів, які різко протистояли один одному: міської аристократії і міських низів, або, користуючись термінологією європейського середньовіччя, — патриціату і плебейства (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патриціат — патриціа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патриціат — -у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патриціат — ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі] .. Словник української мови у 20 томах
- патриціат — патриціа́т (від лат. patriciatus – звання патриція) найзаможніша, привілейована частина населення середньовічних міст Західної Європи (купці, лихварі, багаті власники будинків та міської землі), правляча верхівка міста. Словник іншомовних слів Мельничука