патриціат
ПАТРИЦІА́Т, у, ч.
Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи.
Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі] .. можуть бути зведені до двох основних таборів, які різко протистояли один одному: міської аристократії і міських низів, або, користуючись термінологією європейського середньовіччя, – патриціату і плебейства (з наук. літ.);
Альнпекові стало страшно, бо збагнув, що стати з черню пліч-о-пліч на боротьбу з патриціатом і ділити з нею порівну долю він не зможе, не в його це силах (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патриціат — патриціа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патриціат — -у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патриціат — патриціа́т (від лат. patriciatus – звання патриція) найзаможніша, привілейована частина населення середньовічних міст Західної Європи (купці, лихварі, багаті власники будинків та міської землі), правляча верхівка міста. Словник іншомовних слів Мельничука
- патриціат — ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі].. Словник української мови в 11 томах