патриціат

ПАТРИЦІА́Т, у, ч.

Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи.

Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі] .. можуть бути зведені до двох основних таборів, які різко протистояли один одному: міської аристократії і міських низів, або, користуючись термінологією європейського середньовіччя, – патриціату і плебейства (з наук. літ.);

Альнпекові стало страшно, бо збагнув, що стати з черню пліч-о-пліч на боротьбу з патриціатом і ділити з нею порівну долю він не зможе, не в його це силах (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патриціат — патриціа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. патриціат — -у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патриціат — патриціа́т (від лат. patriciatus – звання патриція) найзаможніша, привілейована частина населення середньовічних міст Західної Європи (купці, лихварі, багаті власники будинків та міської землі), правляча верхівка міста. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. патриціат — ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі].. Словник української мови в 11 томах