патронований
ПАТРОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до патронува́ти;
// У знач. прикм.
В чому її щастя? А може, воно й ховається у цім ось клопоті, у тім, щоб роздобути колгоспові ще одного трактора, щоб придбати патронованим дітям одежу? (Мушк., Чорний хліб, 1960, 100);
// у знач. ім. патроно́ваний, ного, ч. Дитина-сирота, виховувана в родині радянських громадян на кошти державних органів і під їхнім контролем.
— Де ж твої нові штани?.. Назар.. знав, що патронованого шмагати не дозволено (Збан., Переджнив’я, 1955, 206).
Словник української мови (СУМ-11)