патрулювати
ПАТРУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і неперех. Охороняти або обороняти який-небудь об’єкт, якусь місцевість шляхом обходу, об’їзду і т. ін. патрулем.
Він знає, що я в селі не зробив нічого злого, бо він цілісіньку ніч патрулював (Фр., III, 1950, 233);
За якісь півгодини хлопці вже летіли на конях за місто патрулювати залізницю (Гончар, II, 1959, 105);
Вартові винищувачі, що вже патрулювали в небі, повернули назустріч групі німецьких бомбардувальників (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 78);
Дружинники патрулюють на вулиці.
Словник української мови (СУМ-11)