паха
ПАХА́, и́, ж., діал. Пахва.
Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (Коцюб., II, 1955, 378);
За кілька днів, взявши, як то кажуть, лахи під пахи, Кардаш поїхав на нижньодніпровські піски (Жур., Звич. турботи, 1900, 15).
Словник української мови (СУМ-11)