1. Словник української мови в 11 томах

паха

ПАХА́, и́, ж., діал. Пахва.

Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (Коцюб., II, 1955, 378);

За кілька днів, взявши, як то кажуть, лахи під пахи, Кардаш поїхав на нижньодніпровські піски (Жур., Звич. турботи, 1900, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паха — -и, ж., діал. Пахва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паха — ПАХА́, и́, ж., діал. Пахва. Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахи, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку (М. Коцюбинський); За кілька днів, взявши, як то кажуть, лахи під пахи, Кардаш поїхав на нижньодніпровські піски (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  3. паха — па́ха внутрішня частина плечового згину; пахва (м, ср, ст)||пашина, пашка ◊ де па́хе = за під па́ху: Тут щовечора панове-корпорантики шумно й бундючно парадували в перебакирених на чубку голови корпорантських шапочках... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. паха — Паха, -хи ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45. Словник української мови Грінченка