пахва
ПАХВА́, и́, ж. Внутрішня частина плечового згину.
Старий Петро Джеря.. взяв хліб під пахву й пішов з одним старостою до батюшки (Н.-Лев., II, 1956, 180);
Місцями вода сягала пахв, і бійці брели мовчки, піднявши зброю над головами (Гончар, Новели, 1954, 11).
Словник української мови (СУМ-11)