пелеринка
ПЕЛЕРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пелери́на.
Хлопчики неначе зійшли з картини Веласкеза [Веласкеса] в своїх блакитних беретах із страусовим пір’ям, у підбитих горностаєм пелеринках за плечима і білому шовковому трико (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147);
Офіцер ніс у другій руці її білу пелеринку і злегка помахував нею (Л. Укр., III, 1952, 622).
Словник української мови (СУМ-11)