пенал
ПЕНА́Л, а, ч. Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців, пер і т. ін.
От Галі купили портфель, книжки, зошити, пера "Піонер" і головне — пенал. Це вже справжня школярка, коли пенал! (Ів., Таємниця, 1959, 10);
Даремно стукав Кочетков пеналом об стіл (Донч., V, 1957, 448).
Словник української мови (СУМ-11)