пенал
ПЕНА́Л, а, ч.
1. Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців, пер і т. ін.
От Галі купили портфель, книжки, зошити .. і головне – пенал. Це вже справжня школярка, коли пенал! (О. Іваненко);
Даремно стукав Кочетков пеналом об стіл (О. Донченко);
* У порівн. Жінка сидiла на стiльчику, тримаючи в пеленi довгий, як пенал, ящичок, набитий засмальцьованими папiрцями. (Григорій Тютюнник).
2. Висока і вузька кухонна шафа.
У кутку кухні стоїть пенал.
Словник української мови (СУМ-20)