первородний

ПЕРВОРО́ДНИЙ, а, е, книжн. Який виник, створений раніше за все інше, є першим джерелом чого-небудь.

До розщепленого атома він чомусь ставився недовірливо. — Усе довбуться, копирсаються, — говорив він похмуро: — Хочуть розкусити горішок первородної енергії (Вол., Дні.., 1958, 89).

◊ Перворо́дний гріх — перша, головна помилка в чому-небудь (про біблейський гріх у людей).

Він там, у київській Академії, писав учений твір про пізнання добра і зла, про первородний гріх (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 474).

Значення в інших словниках

1. первородний — перворо́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. первородний — перворідний, -а, -е, книжн. Який виник, створений раніше за все інше, є першим джерелом чого-небудь. Первородний гріх. Первородне мастило — речовина, яка нерівномірно покриває шкіру новонародженого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. первородний — ПЕРВОРО́ДНИЙ, ПЕРВОРІ́ДНИЙ, а, е, заст., книжн. 1. Який народився першим порівняно з іншими дітьми. Первородний син. 2. Який виник, створений раніше за все інше, є першим джерелом чого-небудь. До розщепленого атома він чомусь ставився недовірливо.  Словник української мови у 20 томах
4. первородний — ПЕ́РВІ́СНИЙ (який виник, існував у найдавніші часи), ПЕРВОБУ́ТНИЙ рідше; ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн. (який є джерелом чогось). Первісна людина мусила з рання й до ночі полювати (О.  Словник синонімів української мови