первопуття
ПЕРВОПУ́ТТЯ, я, с., розм. Те саме, що первопу́ток.
Зима!.. Радіючи, в гринджоли Конячку селянин запріг; По первопуттю через поле Вона чвалає, вчувши сніг (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 118);
*Образно. Ідеї марксизму-ленінізму надають сили нашим крилам і осявають незвідані, ніким ще не ходжені дороги — первопуття в променисте майбуття (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2).
Словник української мови (СУМ-11)