перебавити —
переба́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перебавити —
-влю, -виш; мн. перебавлять; док., перебавляти, -яю, -яєш, недок., перех., розм. Перевищувати міру в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перебавити —
ПЕРЕБА́ВИТИ див. перебавля́ти.
Словник української мови у 20 томах
перебавити —
ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо).
Словник синонімів української мови